Чарін Віктор Сильвестрович (07.11.1919 - 16.10.2008) — доктор фізико-математичних наук, професор, засновник кафедри математичних основ кібернетики, її завідувач (1972–1982).

Народився 7 листопада 1919 р. в с. Поєлдіно Визингського р-ну Комі АРСР. Середню освіту одержав на Уралі, у м. Златоуст Свердловської обл., де в 1935 р. закінчив механічний технікум, після якого працював на будівництві. Вищу освіту одержав в Казанському університеті в 1936–1941 рр.: закінчив фізико-математичний факультет, спеціальність “механіка”. Після здачі державних екзаменів і захисту диплома був одразу ж мобілізований. З 1941 по 1945 р. – на фронті, мав звання старшого лейтенанта, командир артилерійського взводу. Закінчив війну в Литві.

В 1946–1948 рр. – викладач технікуму сільськогосподарського машинобудування в м. Златоусті, де читав курс з механіки, опору матеріалів, деталей машин.

В 1948–1951 рр. навчався в аспірантурі на кафедрі алгебри Уральського університету в м. Свердловськ. В 1951 р. захистив кандидатську дисертацію на тему “Про розв’язувані групи з раціональним рядом скінченої довжини”, науковий керівник – професор С.М. Черніков, згодом член-кореспондент АН України. (До речі, одночасно аспірантом професора С.М. Чернікова був і В.М. Глушков. Дружба двох аспірантів збереглася на все життя. Саме В.М. Глушков сприяв створенню кафедри математичних основ кібернетики і затвердженню В.С. Чаріна її першим завідувачем).

З 1951 по 1955 р. – асистент кафедри алгебри Уральського університету, з 1955 по 1961 р. – доцент тієї ж кафедри. З 1961 по 1965 р. – старший науковий співробітник Інституту математики (СОМІ) м. Свердловськ.

В 1961 р. одержав звання старшого наукового співробітника за фахом “математика.”. В 1963 р. захистив докторську дисертацію в Новосибірську на тему “Топологічні групи з умовами скінченності та розв’язуваності” (назва відновлена зі слів професора Протасова І.В.)

В 1965–1971 рр. – професор кафедри алгебри механіко-математичного факультету Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка.

З 1971 р. перейшов працювати на факультет кібернетики як професор.

У 1972 р. створив і очолив кафедру математичних основ кібернетики факультету кібернетики (з 1997 р. – кафедра дослідження операцій). Керував нею по 1982 р. Читав курси “Вища алгебра”, “Лінійна алгебра”, “Загальна теорія алгебраїчних систем”, створив програми курсу алгебри та аналітичної геометрії спеціально для факультету кібернетики. З 1982 по 1991 р. продовжував працювати на 0,25 ставки.

Під його керівництвом захищено 15 кандидатських дисертацій і за його консультуванням 2 докторські дисертації (Протасов І.В., Мухін Ю.М.).

Наукові інтереси: теорія груп.

Нагороджений орденами “Отечественной войны”, “Богдана Хмельницького”, медаллю “Защитнику отчизны” та інші.

Автор близько 60 праць, в тому числі 2 навчальних посібників та монографії:

  • Линейные преобразования и выпуклые множества. Учебное пособие. – К.: Вища школа, 1978. – 192 с.
  • Кривые второго порядка на плоскости Лобачевского. Монографія. Машинопись. 102 с.
  • Топологические группы // Итоги науки. Сер. Математика. Алгебра. ВИНИТИ, 1964. – Т3. – С. 123–160.

Помер 16 жовтня 2008 р. в Єкатеринбурзі на 89 році життя. Добра пам’ять про нього залишається на факультеті.