Кириченко Микола Федорович (15.06.1940 - 2010) — доктор фізико-математичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України, завідувач кафедри теоретичної кібернетики (1982–1986).

Народився 15 червня 1940 р. в м. Ічні Чернігівської обл. В 1957 р. закінчив Ічнянську СШ, у 1962 р. – механіко-математичний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка за фахом “механіка”.

З 1962 р. працював в Інституті гідромеханіки АН УРСР, тоді ж вступив в аспірантуру і в 1966 р. під керівництвом професора Голубенцева О.М. захистив кандидатську дисертацію на тему “Оцінки стійкості руху систем з випадковими параметрами”, одержав ступінь кандидата фізико-математичних наук.

З 1965 по 1970 р. – старший науковий співробітник Інституту гідромеханіки АН УРСР. В 1969 р. отримав звання старшого наукового співробітника.

З 1970 р. – старший викладач кафедри моделювання складних систем факультету кібернетики Київського університету. З 1971 р. – доцент цієї кафедри.

В 1973 р. захистив докторську дисертацію на тему “Дослідження задач стійкості і стабілізації руху при обмежених збуреннях”.

В 1976 р. отримав звання професора.

З 1982 по 1986 р. – завідувач кафедри теоретичної кібернетики факультету кібернетики. В 1986 р. був запрошений в Чернівецький університет ім. Ю. Федьковича, де протягом 5 років працював як завідувач кафедри математичних проблем управління і кібернетики.

У 1992 р. повернувся до Києва. З того часу – провідний науковий співробітник відділу інтелектуальних систем управління і обробки інформації Інституту кібернетики НАН України.

В 1994 р. отримав звання соросівського професора.

Підготував 5 докторів наук і 30 кандидатів наук.

Наукові інтереси: теорія керування динамічними системами, теорія синтезу систем, цифрова обробка інформації, розпізнавання образів, комп’ютерна графіка, математичне моделювання робототехнічних систем.

Нагороджений медалями “В пам’ять 1500 річчя Києва” (1982 р.), “За трудову доблесть” (1984 р.), відзнакою “Відмінник освіти України”.

Автор понад 110 наукових праць, 4 монографій, 11 навчальних посібників.

Основні праці:

  • Некоторые задачи устойчивости и управляемости движения. – К.: Київський університет, 1972. – 212 с.
  • Основы теории управления. – К.: Вища школа, 1975. – 327 с. (співавтор – Бублик Б.Н.)
  • Введение в теорию стабилизации движения. – К.: Вища школа, 1978. – 184 с.
  • Структурно-параметрическая оптимизация устойчивости динамики пучков. – К.: Наукова думка, 1985. – 304 с., (співавтори – Бублик Б.Н., Гаращенко Ф.Г.)
  • Оптимізація маніпуляційних роботів. – К.: Либідь, 1990. – 144 с. (співавтори – Крак Ю.В., Сорока Р.О.)