Редько Володимир Нікіфорович — доктор фізико-математичних наук, професор, академік НАН України, засновник кафедри ТП, її завідувач (1969–2002), декан факультету кібернетики (1984–1987).

Народився 12 квітня 1937 р. у м. Києві. Закінчив зі срібною медаллю Київську СШ № 121, у 1959 р. – механіко-математичний ф-т Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка з відзнакою.

У 1959–1971 рр. працював в Інституті кібернетики Академії наук СРСР на посадах інженера, старшого інженера, провідного інженера (1959–1965), молодшого (1965–1966) та старшого наукового співробітника (1966–1971).

В 1960–1963 рр. навчався в аспірантурі Інституту кібернетики. У 1963 р. захистив кандидатську дисертацію на тему “Деякі питання теорії комутативних автоматів”, спеціальність “математична кібернетика”, науковий керівник – академік В.М. Глушков. У 1970 р. – докторську дисертацію на тему “Параметричні системи програмування”, спеціальність “математична логіка і програмування”.

В 1971 р. заснував кафедру теорії програмування в Київському університеті та завідував нею до 2002 р., професор цієї кафедри з 1973 р. Розробив 5 нормативних та 16 спеціальних курсів.

Підготував 39 кандидатів та 5 докторів наук.

Декан ф-ту кібернетики в 1984–1987 рр.

З 1984 р. — член-кореспондент, з 1996 р. – академік Вищої школи України (відділення інформатики, прикладної математики та обчислювальної техніки), з 2000 р. – академік НАН України.

У 1994 р. завідував кафедрою прикладної інформатики у Лейпцизькому університеті (НДР), де прочитав курси лекцій: “Основні засади програмології”, “Основні засади дескриптології” та “Дескриптивні структури”.

Ініціатор створення і науковий керівник науково-дослідної лабораторії проблем програмування в структурі НДЧ Київського університету (1983). Був науковим керівником 11 держбюджетних тем та 15 госпдоговірних робіт. В теперішній час – науковий керівник держбюджетної теми “Розробка конструктивних математичних формалізмів для інтелектуальних систем прийняття рішень, обробки знань, еталонування мов сучасних СУБД та CASE-засобів” та її підрозділу “Теорія експлікативних програмних логік (алгебр) та її застосування до еталонування мов сучасних СУБД та CASE-засобів” (комплексна наукова програма КНУ “Інформатизація суспільства”).

В.Н. Редько — відомий у світі теоретик науки програмування. Заклав логіко-математичний фундамент принципово нового напрямку інформатики – програмології, зробивши відкриття універсальних дескриптивних логік.

Наукові інтереси – теорія програмування, програмологія, бази даних.

Двічі був головою експертної ради з інформатики та кібернетики ВАК України (2001–2002, 2002–2003); нині – голова комісії з інформатики Міністерства освіти і науки України, член науково-технічної ради державного комітету з питань зв‘язку та інформатизації, член Консультативної Ради з питань інформатизації при Верховній Раді України.

Член редколегій фахових журналів “Кибернетика и системный аналіз”, “Проблемы программирования”, “Системні дослідження та інформаційні технології”, “Вісник Київського університету. Серія “Кібернетика”, “Проблемы управления и информатики”, а також журналу “Комп’ютер в школі та сім’ї”.

Член спеціалізованих вчених рад з присудження наукових ступенів кандидата і доктора наук при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та Київському національному технічному університеті ”Київський політехнічний інститут”.

Член програмних комітетів міжнародних науково-практичних конференцій з програмування.

Лауреат премії ім. В.М. Глушкова НАН України (1992). У 2002 р. отримав почесне звання “Заслужений професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка”, в 2004 р. – почесне звання “Заслужений діяч науки і техніки України”.

Нагороджений орденом Дружби народів СРСР (1984 р.), нагрудним знаком “За досягнення” Міністерства України у справах науки і технологій (1999 р.), Почесною Грамотою за особливо видатні заслуги перед Київським національним університетом імені Тараса Шевченка (2002 р.).

Автор понад 160 наукових, навчальних та методичних праць. Серед них три монографії:

  • Композиционные базы данных. – К.: Либідь, 1992. – 191 с. (співавтори - І.А. Басараб, М.С. Нікітченко)
  • Прикладные программные системы. Архитектура. Построение. Развитие. – К.: Наукова думка, 1992. – 285 с. (співавтори - І.В. Сергієнко, О.С. Стукало)
  • Реляційні бази даних: табличні алгебри та SQL-подібні мови. – К.: “Академперіодика”, 2001. – 198 с. (співавтори - Ю.Й. Брона, Д.Б. Буй, С.А. Поляков)