Анісімов Володимир Владиславович — доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, академік Академії ВШ України, академік Міжнародної академії комп’ютерних наук і систем, засновник кафедри прикладної статистики, її завідувач (1978–1998).

Народився 7 березня 1947 р. в м. Києві. Закінчив Київську СШ № 108, у 1969 р. – механіко-математичний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка, у 1970 р. – аспірантуру при кафедрі теорії ймовірностей та математичної статистики.

Достроково захистив кандидатську дисертацію на тему “Граничні теореми для ланцюгів Маркова і напівмарковських процесів в схемі серій” під керівництвом професора М.Й. Ядренка. У 1975 р. – докторську дисертацію на тему “Граничні теореми для випадкових процесів та їх застосування до процесів з дискретною компонентою”.

У 1969–1970 рр. – асистент, у 1970–1974 рр. – старший викладач, 1974–1978 рр. – доцент, у 1978 – професор кафедри теоретичної кібернетики.

У 1978 р. заснував і очолював протягом 20 років кафедру прикладної статистики факультету кібернетики (1978–1998). Соросівський професор (1996).

Член-кореспондент НАН України (1995), академік АН ВШ України (1993), академік Інтернаціональної академії комп’ютерних наук та систем (1993).

З 1998 по 2002 р. – професор кафедри прикладної статистики та запрошений професор Білкентського університету (Анкара, Туреччина).

З 2002 р. – директор статистичного науково-дослідницького відділу “GlaxoSmithKline“ (Велика Британія), відомої фармакологічної корпорації.

Наукові роботи з теорії стохастичних систем, теорії масового обслуговування та прикладної статистики набули широкого визнання в Україні та за кордоном.

Анісімов В.В. вперше ввів та дослідив новий клас стохастичних процесів – процеси з перемиканнями, що є узагальненням марковських та напівмарковських процесів; розробив теорію асимптотичного зниження вимірності та укрупнення станів широкого класу стохастичних систем з перемиканнями; довів принцип усереднення та дифузійної апроксимації для процесів з перемиканнями; одержав численні застосування до проблем асимптотичного аналізу широких класів стохастичних систем.

Засновник наукової школи з прикладної статистики в КНУ. Підготував 24 кандидата наук, 6 учнів захистили докторські дисертації.

Був головою науково-методичних комісій при Міносвіти України та ВАК України, членом спеціалізованих вчених рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій в Київському університеті (1980–2000), член Міжнародного статистичного інституту (1992), Інституту математичної статистики США (1994), Міжнародного Товариства Бернуллі (1993), Королівського статистичного товариства Великої Британії (2002). Був членом редколегії міжнародного журналу “Queueing Systems”, США (1997–2007).

Лауреат премії імені М.Островського (1970), премії АН України (1975), першої премії Міністерства освіти України за кращу наукову роботу (1983), Нагороди Ярослава Мудрого АН ВШ України (1995).

Автор понад 250 наукових статей, 9 монографій та навчальних посібників, серед яких:

  • Случайные процессы с дискретной компонентой. Предельные теоремы. – Київ: Вища школа, 1988. – 184 с.
  • Элементы теории массового обслуживания и асимптотический анализ систем. – К.: Вища школа, 1987. – 247 с. (співавтори Донченко В.С., Закусило О.К.)
  • Стохастические сети обслуживания. Марковские модели. – К.: Либідь, 1992. – 206 с. (співавтор Лебєдєв Є.О.)
  • Switching processes in Queueing Models, John Wiley & Sons – ISTE, London, 2008. – p. 345.