Волкович Віктор Леонідович (24.06.1939 - 07.04.2004) — доктор технічних наук, професор, провідний український вчений, педагог та організатор науки, всесвітньо відомий фахівець з системного аналізу, теорії прийняття рішень, теорії багаторівневих інтегрованих автоматизованих систем управління, лауреат Державної премії СРСР в галузі науки і техніки, лауреат премії імені В.М. Глушкова.

Народився в місті Гомель (Білорусь). Закінчив механіко-математичний факультет Київського державного університету в 1962 р., кандидатську дисертацію захистив в 1966 р., докторську - в 1974 р., професор - з 1982 р.

На факультеті кібернетики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка В.Л. Волкович викладав з 1972 року. Готував фахівців з теорії прийняття рішень і методів дослідження та проектування складних систем. Створив кафедру теорії автоматизованих систем (з 1998 р. - системного аналізу та теорії прийняття рішень) та був її першим завідувачем (1988 - 1996 рр.)

Під керівництвом В.Л. Волковича захистили дисертації 19 кандидатів та 3 доктори, серед них - доценти Бондарчук Ю.В., Доленко Г.О., Заславський В.А., Мащенко С.О., професор Волошин О.Ф., які працюють викладачами факультету кібернетики та читають актуальні нормативні курси: "Архітектура ЕОМ", "Комп'ютерні мережі", "Моделі та методи прийняття рішень", "Інформаційні технології управління", "Корпоративні системи" та багато інших.

Провідні університети США, Данії, Японії запрошували В.Л. Волковича читати курси лекцій.

Найбільш відомі результати Волковича В.Л. - в теорії прийняття рішень та її застосуванні при дослідженні і проектуванні складних систем різного призначення. Зокрема, він розробив важливий розділ математичного програмування - теорію багатокритеріальної оптимізації. На основі цієї теорії створено алгоритмічне забезпечення розв’язання багатокритеріальних задач лінійного програмування з неперервними, цілочисельними, булевими змінними, дискретного сепарабельного програмування, побудовані системи підтримки рішення задач багатокритеріальної оптимізації, що не залежать від вигляду критеріальних функцій та допустимої області.

Системна оптимізація (такий термін ввів академік В.М. Глушков) - наступний важливий напрямок наукової діяльності В.Л. Волковича, що пов'язаний з цілеспрямованою зміною параметрів задач прийняття рішень та є математичною базою для управління розвитком систем.

В.Л. Волкович зробив значний внесок у розвиток сучасної теорії багаторівневих корпоративних систем управління: створені математичні основи узгодження розв'язків при сумісних та несумісних областях допустимих рішень різних підсистем об'єктів управління.

Інший великий цикл досліджень присвячено створенню алгоритмічного забезпечення автоматизованого синтезу та оптимізації структур складних технічних комплексів з урахуванням сукупності техніко-економічних показників, які визначають характеристики динаміки функціонування систем.

Плідно працює наукова школа В.Л. Волковича, характерною рисою якої є поєднання фундаментальності отриманих результатів з актуальністю складних практичних проблем сучасного світу, для розв'язання яких вони застосовуються.

Фундаментальні результати В.Л. Волковича стали значним вкладом в рішення прикладних задач аналізу та синтезу високонадійних і безпечних систем різного призначення.

Так, в різних організаціях космічної галузі розв'язаний комплекс задач проектування та управління експлуатацією наземних і бортових систем космічного призначення. Програмно-апаратна реалізація цих результатів дозволяє покращувати показники якості функціонування систем, знижувати витрати на їх розробку та експлуатацію.

Дослідження типових ситуацій прийняття рішень, пов'язаних з проблемою врахування багатьох критеріїв, несумісності областей допустимих розв'язків та необхідності координації рішень, призвели до розробки, відповідно, методологій багатокритеріального прийняття рішень, системної оптимізації та розвитку теорії ієрархічних систем. Ці результати, реалізовані програмно (ДИСМОП, ДИСКОС, ДИСОН та інші), були втілені для проектування та управління в сільському господарстві, авіаційній, машинобудівній, оборонній та інших галузях промисловості.

В.Л. Волкович працював в Інституті кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України більше 40 років та пройшов шлях від старшого інженера до заступника директора інституту. Багато років керував науковими колективами, що розв'язували важливі теоретичні та практичні проблеми. Був головою спеціалізованої ради по захисту дисертацій в Інституті кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України та членом інших спецрад, організатором міжнародних конференцій, членом редколегій наукових журналів. Нагороджений медаллю "За доблестный труд". Основні наукові результати надруковані у більш ніж 150 статтях та 4 монографіях.

В 1981 році за цикл робіт по створенню та широкому впровадженню сучасних методів оптимізації у складі авторського колективу йому було присвоєно звання Лауреата Державної премії СРСР в галузі науки і техніки.

В 1991 році одержав премію ім В.М. Глушкова НАН України за цикл робіт "Інтелектуальні системи підготовки прийняття рішень".

Основні праці В.Л. Волковича:

  • "Пространственно распределённые приёмные и управляющие системы". - К.: Техника, 1968;
  • "Вычислительные методы исследования и проектирования сложных систем". - М.: Наука, 1982;
  • "Модели и алгоритмы оптимизации надёжности сложных систем". - К.: Наукова думка, 1992;
  • "Модели и алгоритмы автоматизированного проектирования сложных систем управления". - К.: Наукова думка, 1984.